Міністерство закордонних справ України засуджує репресії проти кримських жінок
Українське Міністерство закордонних справ активно засуджує незаконні затримання кримськотатарських жінок у тимчасово окупованому Криму. Ці дії є грубим порушенням прав людини та міжнародного гуманітарного права. Відомство закликало світову спільноту до вжиття заходів для захисту прав кримських татар та забезпечення їхньої безпеки.
Деталі затримань і судових процесів
У підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя відбулися засідання щодо обрання запобіжного заходу для чотирьох кримськотатарських жінок, затриманих під час обшуків у Бахчисарайському та Севастопольському районах.
Затриманими є:
- Есма Німетулаєва — мати п’яти дітей, дружина політв’язня Ремзі Німетулаєва, який є одним із фігурантів справи так званої «п’ятої Бахчисарайської групи» у справі Хізб-ут-Тахрір.
- Насіба Саїдова — донька відомого кримськотатарського імама, студентка педагогічного коледжу, працівниця дитячого садка.
- Февзіє Османова — працівниця магазину, її будинок розташований у селі Орлівка Бахчисарайського району.
- Ельвіза Алієва — касирка в пекарні у Сімферополі, навчається на четвертому курсі Кримського федерального університету за спеціальністю «Менеджмент».
Обставини затримання та звинувачення
Всі затримані були доставлені до управління Федеральної служби безпеки у Сімферополі, де їм висунули підозри у причетності до діяльності забороненої російською владою організації «Хізб-ут-Тахрір».
Згідно з повідомленнями російських ЗМІ, затримані нібито поширювали ідеологію створення всесвітнього халіфату серед кримських мусульман.
16 жовтня суд у Сімферополі обрав жінкам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці. Вони залишаться у СІЗО-1 у місті.
Обвинувачення та міжнародний контекст
За словами адвоката, кожній з затриманих інкримінують статтю про організацію діяльності терористичної організації або участь у її діяльності відповідно до російського кримінального кодексу. Це грубе порушення міжнародних норм, зокрема Четвертої Женевської конвенції, і основних прав людини.
Засідання проходили у закритому режимі, що викликає занепокоєння правозахисників щодо прозорості процесу.
Контекст репресій і системний тиск
Це перша відома справа, пов’язана з причетністю кримських татар до організації «Хізб-ут-Тахрір», яка порушена проти жінок у окупованому Криму. Місцеві та міжнародні правозахисники вважають ці переслідування політично мотивованим тиском на кримську громаду.
Російська влада заборонила цю ісламську політичну партію ще у 2003 році, звинувативши її у створенні всесвітнього халіфату, що є підставою для переслідувань і репресій.
Міжнародна реакція та політика Москви
Україна вважає ці дії частиною системної політики Москви щодо знищення ідентичності кримських татар, їхніх духовних цінностей та права на власну землю. Відомство закликає міжнародну спільноту вжити заходів для припинення репресій і звільнення незаконно затриманих.
Репресії проти кримських татар у минулому
Це не перший випадок репресій у Криму. У 2019 році російські силовики провели масові обшуки та затримання, зокрема у селищі Жовтневе, затримавши кількох активістів і громадських діячів, яких звинувачують у причетності до «Хізб-ут-Тахрір». Багатьох з них тримали у російських слідчих ізоляторах і вивезли до Краснодару.