Україна активно розвиває свої можливості у сфері оборонного експорту, плануючи вивести продукцію на міжнародний ринок вже найближчими роками. За словами високопосадовців, перші підписані контракти з іноземними партнерами очікуються не раніше другої половини 2026 року. Це пояснюється складністю процедур сертифікації та проведення тестів, необхідних для відповідності міжнародним стандартам.
Стратегії виходу на зовнішній ринок та майбутні перспективи
На зустрічі з представниками ЗМІ секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров підкреслив, що частина українського оборонного виробництва вже готується до контролюваного експорту озброєнь у дружні країни. Це дозволить не лише поповнювати оборонний бюджет, але й зберігати робочі місця та підтримувати виробничі обсяги.
Водночас, експерт з оборонної галузі Ігор Федірко зазначає, що таке стратегічне рішення сприяє зміцненню незалежності української оборонної економіки та забезпеченню стабільного фінансування сектору.
Які продукти планують експортувати?
Першими на світовий ринок вийдуть українські безпілотні системи — літальні, наземні і морські. Виробництво цих систем частково працюватиме за моделлю «Build in Ukraine» або «Build with Ukraine». Це означає, що іноземні інвестори або створюватимуть спільні виробничі потужності в Україні, або відкриватимуть свої заводи з підтримкою українських технологій.
Як працюватиме новий підхід?
Ця модель дозволить максимально ефективно використовувати потужності. Частина вироблених систем спрямовуватиметься для потреб Збройних сил України, а інша — на експорт. Надходження від мит і податків підуть на укладання нових контрактів, що допоможе зберегти оборонний потенціал країни і водночас стимулювати економічний розвиток галузі.
За оцінками експертів, перші серйозні угоди з іноземними покупцями з’являться не раніше другої половини 2026 року. Це зумовлено тривалим процесом сертифікації, тестування та узгоджень із міжнародними партнерами.
На сьогодні понад тисяча українських оборонних підприємств вже готові пройти необхідні процедури для отримання експортних дозволів, але менш як половина з них наразі має відповідну ліцензію. Це свідчить про високий потенціал для швидкого масштабування експорту у майбутньому.
