Візит Орбана і Фіцо на кордоні: демонстрація незалежної енергетичної політики
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та глава уряду Словаччини Роберт Фіцо нещодавно знову зустрілися на спільному кордоні. Це стало сигналом їхньої єдності у питанні енергетичної незалежності. 28 вересня вони зробили ряд цинічних заяв щодо купівлі російської нафти, підкреслюючи свою позицію щодо суверенітету у виборі енергоресурсів.
Підтримка російської енергетики: принципи і аргументи
Фіцо наголосив, що жодна міжнародна інституція не має права диктувати країнам, де і як вони повинні брати газ і нафту. За його словами, кожна держава має право визначати свій енергетичний баланс відповідно до міжнародного права, що гарантує її суверенітет.
Водночас він підтримав Орбана у критики європейських планів припинити постачання російської енергетики. Назвавши цю ідею політичною та ідеологічною, Фіцо попередив, що такі кроки завдадуть шкоди не лише Угорщині та Словаччині, а й всій Європі.
Обґрунтування збереження трубопроводу «Дружба»
Обидва політики висловили думку, що припинення імпорту через «Дружбу» є економічно й технічно недоцільним. Вони аргументували, що відсутність виходу до моря у їхніх країн ускладнює зменшення залежності від російських енергоресурсів і робить автономний імпорт особливо важливим.
Конфлікт з Заходом: США і ЄС проти Орбана і Фіцо
Bloomberg повідомляє, що такі позиції викликають розбіжності з Європейським союзом і Сполученими Штатами, які наполягають на більш жорстких заходах щодо російського експорту нафти. Вони прагнуть зменшити фінансову підтримку Москви у її війні та енергетичну залежність Європи від РФ.
Погляд Орбана на відмову від російських ресурсів: позиція проти США
На тлі цілком відкритих заяв Трампа про можливість закликати Угорщину відмовитися від російської нафти, між Орбаном і Трампом виникли розбіжності. Після телефонної розмови прем’єр чітко заявив президентові США, що Будапешт не планує відмовлятися від дешевих російських енергоресурсів.
Угорщина залишається на своїй позиції, підкреслюючи важливість економічної стабільності і незалежності у виборі енергоресурсів, навіть якщо це суперечить політиці США та ЄС. Така тактика демонструє прагнення Орбана до збереження суверенітету у складних міжнародних питаннях енергетики.