Таємниці підриву газопроводів «Північний потік» та «Північний потік-2»
У 2022 році у Балтійському морі відбулися масштабні вибухи, які зруйнували ключові газопроводи «Північний потік» і «Північний потік-2». За офіційною інформацією, ці об’єкти були підривом, здійсненим за допомогою чотирьох потужних вибухових пристроїв. Вважається, що за диверсією стоїть група осіб із українським слідом.
Як відбувся інцидент: деталі операції
Згідно з повідомленнями, у вересні 2022 року з порту Вік на острові Рюген вийшла орендована яхта «Андромеда». На її борту, імовірно, перебувала диверсійна група, що включала керівника операції, експерта з вибухівки та чотирьох водолазів. За попередніми даними, для підриву були використані чотири вибухові пристрої вагою від 14 до 27 кілограмів кожен.
Особливості вибухів і технології
- Кожна бомба була начинена сумішшю гексогену (RDX) та октогену (HMX), що значно підвищує її потужність.
- На пристроях були встановлені детонатори з уповільненою дією, що давало змогу точно контролювати момент вибуху.
- Вибухи були здійснені на глибинах 70-80 метрів, що ускладнює їх розслідування.
Після закінчення операції яхта повернулася в порт Віку, де один із членів групи зійшов на берег. Решта водолазів і корабель повернулися до порту оренди поблизу Варнемюнде, у Німеччині, і здали судно власникам.
Розслідування та політичні наслідки
26 вересня 2022 року відбулися вибухи, що спричинили серйозні пошкодження обох газопроводів, зробивши їх непридатними для експлуатації. Офіційне слідство проводили кілька країн, проте встановити виконавців досі не вдалося.
ЗМІ повідомляли, що неподалік маршруту газопроводів у цей час перебувало судно «Андромеда», орендоване польською компанією, власниками якої є громадяни України. Це підсилювало версію про український слід у диверсії.
Затримання і звинувачення
21 серпня було повідомлено про затримання в Італії українця, якого німецька сторона підозрює у причетності до підриву. Це 49-річний колишній військовий Сергій Кузнєцов, якого звинувачують у організації вибухів у Балтійському морі.
Сам підозрюваний у суді у Болоньї заперечує свою провину та відмовляється від екстрадиції до Німеччини, висловлюючи незгоду з висунутими йому звинуваченнями. Тривають юридичні процедури щодо його подальшого статусу та доказів.