Переговори України та Росії у Стамбулі: що було досягнуто та які перспективи
2 червня українська та російська делегації знову зустрілися у Стамбулі для переговорів, які, як і очікувалося, не принесли кардинальних проривів. Втім, сторонам вдалося домовитися щодо важливих гуманітарних аспектів, зокрема про масштабний обмін полоненими та інші питання, що мають значення для майбутнього врегулювання конфлікту.
Основні питання та їх обговорення
- Що завадило досягти згоди щодо припинення вогню?
- Який «меморандум» привезла Росія до Стамбула?
- Яким буде новий масштабний обмін полоненими?
- Чи поверне Москва викрадених українських дітей?
- Який дедлайн поставила Україна для зустрічі з Президентом Путіним?
Що сталося з «меморандумами» та чи можливе припинення вогню?
Українська делегація приїхала до Стамбула з чіткими вимогами, зокрема щодо безумовного припинення вогню, яке має розпочатися негайно й тривати не менше трьох місяців, вважаючи це основою для початку мирних переговорів. Після першої зустрічі 16 травня Україна передала свої пропозиції, а Росія підготувала так званий «меморандум» — документ, який російська сторона привезла до Стамбула напередодні переговорів.
Згідно з офіційними заявами, українська сторона отримала цей документ лише напередодні, і на його ознайомлення їй потрібно тиждень. Головний дипломат Сергій Кислиця підкреслив, що Україна ще не дала офіційної відповіді, оскільки не має доступу до проєкту документа.
Володимир Мединський, представник російської делегації, повідомив, що «меморандум» складається з двох частин: перша — бачення довгострокового миру, друга — конкретні кроки для припинення вогню. За його словами, у другій частині існує кілька варіантів, і сторони поки що обговорюють можливість їх реалізації.
За даними аналітиків, позиція Росії залишається незмінною: документ містить вимогу вивести війська з окупованих регіонів та інші незадовільні для України умови. Офіційна українська сторона цю інформацію поки що не коментувала. Водночас, українські представники наголошують, що російські вимоги є максималістськими, і відмовляються від безумовного припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський жорстко відреагував на пропозицію Росії щодо «короткострокового» припинення вогню, назвавши її «ідіотською» та акцентуючи, що мета припинення вогню — уникнути нових жертв.
Обміни полоненими та повернення тіл загиблих
На другій зустрічі у Стамбулі українська сторона зосередилася і на питанні обміну полоненими. За словами Рустема Умерова, домовилися сфокусуватися не на кількості, а на конкретних категоріях та сформулювати формат «всіх на всіх». Зокрема, йшлося про обмін тяжкопоранених та молодих військових віком від 18 до 25 років.
Крім того, була досягнута домовленість про повернення тіл 6 тисяч українських військових, які загинули. Російська сторона заявила, що ці тіла будуть передані наступного тижня у «односторонньому порядку» з гуманітарних міркувань, щоб їх могло поховати родичі. Водночас, можливість передачі тіл росіян українській стороні залишається невизначеною.
Щодо масштабного обміну, Мединський повідомив, що сторони планують обміняти не менше 1 000—1 200 полонених у форматі «всіх на всіх». Україна підтвердила, що цього тижня буде обмін списками, а процес верифікації триватиме. Президент Зеленський зазначив, що буде ще один обмін приблизно по 1000 осіб з кожного боку, а також розглядається можливість обміну ще й сотнями інших військовополонених.
Питання повернення викрадених українських дітей
Україна наполягала на поверненні дітей, незаконно депортованих або утримуваних на окупованих територіях. За словами Рустема Умерова, росіянам було передано список із кількох сотень імен. Глава Офісу президента назвав цю ініціативу першим тестом щирості російських намірів.
Російський представник Мединський у відповідь заявив, що «евакуація» дітей — це нібито їхній вивіз, а не викрадення, і готовий повернути тих, у кого знайдуться родичі. За його словами, раніше Україна заявляла про десятки тисяч викрадених дітей, тоді як у списку зараз — понад 300 прізвищ.
Зеленський підкреслив, що Україна звинуватила Росію у викраденні 20 тисяч дітей, тоді як російська сторона говорить лише про сотні. Він наголосив, що факт існування списків із викраденими дітьми важливий, незалежно від кількості.
Росія пообіцяла повернути 10 дітей до 10 липня, але ця кількість є дуже малим відсотком від загальної кількості викрадених українських дітей. Водночас, українська сторона наполягає на поверненні всіх викрадених дітей та їхніх сімей.
Можлива зустріч лідерів та дедлайни для переговорів
Одним із ключових питань переговорів було питання про можливу зустріч на рівні лідерів. За словами Рустема Умерова, таку зустріч можна організувати з будь-яким лідером, включаючи українського Президента, російського Путіна, а також інших — наприклад, президента Туреччини або навіть Трампа.
Українська сторона запропонувала провести таку зустріч до кінця червня, з приблизним терміном — з 20 по 30 червня. Однак, за словами речника Міністерства закордонних справ України, остаточне рішення залежатиме від готовності Росії до серйозних переговорів.
Зі свого боку, президент Туреччини Ердоган висловив бажання зібрати лідерів у Стамбулі або Анкарі, щоб сприяти пошуку миру. Президент Зеленський підтвердив свою готовність до такої зустрічі, зазначивши, що вона дуже важлива для завершення війни.
На даний момент, враховуючи всі обставини, перспектива проведення особистої зустрічі між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним залишається малоймовірною у найкоротші терміни, але переговори у форматі делегацій тривають і мають важливе значення для пошуку рішення конфлікту.