Обмеження та сучасний стан службового житла в Україні
Хоча законодавство України забороняє приватизацію службового житла, ця практика продовжує існувати через певні лазівки в законі, які використовувалися ще з 90-х років. Внаслідок цього фонди державного, комунального та відомчого службового житла майже вичерпалися, що ускладнює можливість використовувати цей інструмент для рішення житлових проблем працівників.
Проблеми сучасної системи службового житла
За словами Олени Шуляк, голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та регіонального розвитку, радянський централізований підхід до розподілу житла досі визначає українську політику у цій сфері. В результаті механізм «роздержавлення» перетворив службове житло у спосіб безоплатної приватизації, що ускладнює доступ до нього для тих, хто дійсно потребує житла.
Зловживання та недоліки сучасної системи
Практика показує, що житло часто приватизується навіть працівниками з високими доходами або вже володіючими нерухомістю, що прямо заборонено законом. Також часто приватизують квартири на ім’я викладачів, суддів або їхніх помічників, які вже мають власне житло. Це веде до втрати ресурсів держави і зменшує можливість забезпечити житлом тих, хто його справді потребує — лікарів, вчителів і молодих фахівців.
Виклики та законодавчі прогалини
Ще однією проблемою є неможливість виселення пільгових категорій мешканців без наявності альтернативного житла. Оскільки такого житла часто просто не існує, ці люди продовжують мешкати у службових квартирах. Це створює замкнене коло — недолік соціального житла погіршує ситуацію з службовим житлом, що, у свою чергу, підриває довіру до державних інституцій і зменшує його соціальну функцію — залучати та утримувати кадри.
Новий підхід у законодавстві: тимчасове житло в оренду
Олена Шуляк наголосила, що сучасні українські реалії суттєво відрізняються від підходів Європи і світу. За міжнародним досвідом, службове житло слід використовувати переважно як тимчасове, яке надається у оренду працівникам, котрі повинні проживати поруч із місцем роботи.
З цією метою у законопроекті №12377 закладено новий підхід — службове житло має виконувати свою справжню функцію — бути тимчасовим житлом, що орендується працівниками для виконання службових обов’язків.
Що зміниться в законодавстві
Зміни передбачають, що службове житло не підлягатиме приватизації і надаватиметься лише на час службових обов’язків. Перелік тих, хто зможе претендувати на таке житло, визначатиме Кабінет Міністрів для державного фонду та місцеві органи влади — для регіонів.
Новий підхід не обмежує права громадян. Навпаки, навіть проживаючи у службовому житлі, вони зможуть брати участь у програмах підтримки для придбання власного житла, що сприятиме економічній активності та самостійності у майбутньому.
Мета реформи та перспективи
Олена Шуляк підкреслила, що службове житло має стати інструментом для швидкого вирішення житлових потреб та підготовки кадрів для роботи у громадах і державі. Також планується створення єдиного державного реєстру службового житла і впровадження сучасної системи обліку згідно з європейськими моделями.