Зрадник у лавах окупантів: хто керує наступом на Куп’янськ
Масштабний наступ російських військ на Куп’янськ наразі очолює колишній український офіцер, який ще у 2014 році перейшов на бік ворога. Це унікальний випадок, коли колишній захисник України став ключовою фігурою у збройних діях проти своєї країни.
Історія Сергія Стороженка: від служби до зради
Народжений на Харківщині, Сергій Стороженко починав службу у 36-й бригаді берегової охорони ВМС України і пройшов шлях від командира роти до командира бригади. Він також був заступником командира українського миротворчого контингенту в Косово.
Під час анексії Криму у 2014 році Стороженко зрадив Україну, отримавши російський паспорт вже через тиждень після псевдореферендуму. Згодом він очолив створену Росією 126-ту бригаду берегової охорони.
Підтвердження зрадницьких дій та брехня офіцера
Сам Стороженко заперечував будь-яку участь у зраді, стверджуючи, що пішов у відставку під час подій на півострові. Однак його колишні колеги та військові експерти мають інше думки. Вони стверджують, що він активно агітував українських військових зраджувати присязі та допомагав окупантам, навіть перебуваючи ще у лавах Збройних сил.
За словами полковника Владислава Селезньова, який має досвід роботи у Криму, росіяни, ймовірно, купили Стороженка, пропонуючи йому вигідні умови. Він був залучений у схеми вивезення гуманітарної допомоги та інших незаконних операцій.
Участь у війні та злочини колаборанта
На початку широкомасштабного вторгнення Росії Стороженко очолював штаб 35-ї армії Східного військового округу РФ, яка вела бої на Харківщині. Вже в червні 2022 року цю армію розгромили у боях за Ізюм.
Він причетний до воєнних злочинів, зокрема наказів завдавати ракетних ударів по українських містах, зокрема по Сумах. У 2023 році він був підвищений у званні до генерал-лейтенанта та призначений командувачем 6-ї армії, яка намагається взяти Куп’янськ.
Ситуація в Куп’янську: що відомо
Інформація про нібито захоплення росіянами центра міста викликала багато дискусій. Однак офіційні джерела запевняють, що ці дані неправдиві. Спікери заперечують прорив ворога до міста.
Попри це, з’являлася інформація про перебування в Куп’янську великої кількості російських диверсійних груп, які проникли через підземні комунікації. Але українські сили швидко знешкодили ці шляхи, затопивши та підірвавши їх.
Про плани РФ щодо захоплення Куп’янська говорили і в інших аналітичних матеріалах, прогнозуючи можливий осінньо-зимовий наступ росіян на цей стратегічний об’єкт.