Почаївська ікона Божої Матері — символ сили та духовної сили України
Щороку 23 липня Православна Церква України відзначає одне з найвідоміших і шанованих свят — День вшанування Почаївської ікони Божої Матері. Це свято має глибокий історичний і духовний зміст, що об’єднує віруючих у молитвах та подяках за чудеса та зцілення, пов’язані з цією святинею.
Історія та походження чудотворної ікони
Про історію Почаївської ікони Божої Матері відомо небагато, оскільки її походження оточене таємницею. Відомо, що вона з’явилася у XVI столітті і стала важливою частиною духовного життя українського народу. За переказами, святиня потрапила до України завдяки Анні Гойській — вдові луцького земського судді, яка володіла замком у селі Орля (сьогодні — хутір Вірля Кременецького району).
Саме там, у час візиту грецького митрополита Неофіта, ікона була подарована господині. Вважається, що саме завдяки цій іконі у 1597 році був зцілений сліпонароджений брат Гойської — Філіп Козинський, що зробило образ особливо шанованим і початком його чудодійної слави.
Місце зцілень і духовних чудес
З часом Почаївська ікона стала духовним серцем Почаївського монастиря, який отримав значні земельні маєтки і кошти від Анни Гойської для розвитку і підтримки монастирських традицій. Вона стала символом захисту і віри, а її чудесні зцілення — тілесні і духовні — підтвердженням особливого благословення.
На місці колишньої замкової каплиці, де, за переказами, відбулося чудо зцілення, зведено сучасний храм і діє монастир Православної Церкви України. Саме тут зберігається ікона, яка надихає тисячі віруючих на молитву і духовне зцілення.
Втрата і повернення святині
У 1623 році ікона була викрадена Анджеєм Фірлеєм, який сповідував кальвінізм і пограбував монастир, але вже через 21 рік — у 1644 — повернув святиню. За однією з версій, це сталося за порадою ігумена Іова, щоб врятувати дружину від важкого душевного розладу. Інша версія стверджує, що повернення стало результатом тривалого судового процесу у Люблінському трибуналі, де було винесено рішення на користь монастиря.
Особливості та значення Почаївської ікони Божої Матері
Зараз чудотворна ікона зберігається у Свято-Успенській Почаївській лаврі, розташованій у Кременецькому районі Тернопільської області. Вона є джерелом численних чудесних зцілень, як тілесних, так і духовних, і вважається однією з найсвятіших православних святинь України.
На честь ікони створювались численні списки, які прикрашають головні храми країни. Один з них знаходиться у центральному іконостасі Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві. Щодня під час недільних богослужінь до образу лунають молитви, що закликають до зцілення і духовної підтримки.
Сила та натхнення для віруючих
Почаївська ікона Божої Матері залишається символом непохитної віри та Божої любові. Вона нагадує про постійну підтримку у випробуваннях, про силу молитви та надію на спасіння. Для багатьох вона є джерелом натхнення і духовної сили у складних життєвих обставинах.
Молитви перед цим образом не перестають звучати і сьогодні, допомагаючи віруючим знаходити внутрішній спокій і духовну рівновагу.
Духовна підтримка та духовні уроки
Крім історії та чудес, церква наголошує на важливості духовних уроків, які можна отримати, звертаючись до святині. Вона не лише символ зцілення, а й нагадування про Божий Промисел і роль віри у нашому житті.
Кожен, хто зважується на молитву перед Почаївською іконою, отримує не лише духовну підтримку, а й нагадування про неперервність Божої любові і важливість збереження православної віри у сучасному світі.